ФIыщIэ нэгъэсар Алыхьращ зыхуэфащэри, фIыщIэ Абы худощI, зыкъытщIигъэкъуэнуи долъэIу, къытхуигъэгъунуи зыхудогъазэ, тоби къыдохьыж.
Псэм Iей дигъэщIэну, тщIа Iейхэми нэхъ Iеиж дагъэщIэну дыкъыхураджэри, абыхэм псоми дащихъумэну Аллаху Тэгьалам долъэIу.
Муслъымэн жэмыхьэт! Ахърэтым къыщекIуэкIынухэм зыгуэркIэ ящхь гуэр мы дунейми куэду къыщокIуэкI, нобэ абы егупсысыфыр Ахърэтым нэсмэ зэгупсысынур нэхъ мащIэ хъунущ, ауэ нобэ абыкIэ дэгу-нэфыр Ахърэтми дэгу-нэфу екIуэлIэжынущ.
Дуней псом хабзэ щыхъуауэ мазибгъур еджэгъуэ зэманым нэхъ хухэхауэ йокIуэкI, гъэмахуэ мазищыр зыгъэпсэхугъуэ ящIри – мазибгъум и кIуэцIкIэ гугъу зезыгъэхьам и зыгъэпсэхугъуэри дахэ мэхъу, ауэ мазибгъуми зызыгъэпсэхуам, зыщIигъэпсэхун щхьэусыгъуэ иIэкъым.
Нобэ сабийхэм я зыгъэпсэхугъуэщи, анэмэту сабий зи пщэ дэлъ дэтхэнэ зыми я гукъеуэ нэхъыщхьэу щытын хуейр: зыгъэпсэхугъуэм сэбэпынагъ гуэр къыхахыу, Аллаху Тэгьалами и арэзыныгъэр къыхэкIыу ирахьэкIа зэрыхъунуращ.
Абы ипкъ иткIи, мы зыгъэпсэхугъуэ мазэхэр нэхъыфIкIэ зэретхьэкIыну щIыкIэм кIэщIу я гугъу тщIынщ, Аллаху Тэгьалар ди дэIэпыкъуэгъуу.
Зыгъэпсэхугъуэ, жаIэмэ, уи лъакъуэр щIэгъэжауэ ущысыну, е псы Iуфэм укIуэу уIусыну, е гъуэлъыпIэм шэщIауэ уилъыну аракъым. Апхуэдэ зыгъэпсэхукIэм узэхиукIэу аращ, зыбгъэпсэху уигугъэми.
Зи уахътыр гъэпсауэ, зы Iуэху пыухыкIа гуэрми пыщIауэ зи зэманыр зыгъакIуэм хуэдэу зызыгъэпсэху щыIэкъым. Ар цIыху губзыгъэхэм ягъэунэхуащ.
Зыдгъэпсэхун папщIэ зыгуэрхэм депхауэ дыщытын зэрыхуейр къыщыдгурыIуакIэ, дэри дыщымуслъымэнкIэ, ди иманыр хэзыгъэхъуэн, ди ислъамыр нэхъ быдэ зыщIын Iэмалхэр къэтлъыхъуэнущ дауикI.
Абы ипкъ иткIи, псом япэ идгъэщынур ди Тхьэ лъапIэм и Тхылъращи, мы зыгъэпсэхугъуэм и кIуэцIкIэ зэманыр гъэпсауэ: КъурIэн еджэкIэ зымыщIэм ар зэригъэщIамэ, зыщIэхэм я еджэкIэм нэхъри хагъэхъуамэ, гукIэ ящIэ сурэхэр нэхъри нэхъыбэж ящIамэ, ар фIыгъуэшхуэт.
Псом хуэмыдэжу КъурIэным и мазэр, нэщI мазэр бжэщхьэIум тетщ. Нобэ хабзэ зыхуэпщIыжыр пщэдеи къыпхуэнэнущ, армырауэ ухуэмыхьэзыру а мазэ лъапIэр къэсмэ, зыхуэбгъэхьэзырурэ икIынкIэ хъунущ.
Абы адэкIэ, гъэ еджэгъуэм деджэну ди нэ къыхуикIыу, ауэ зэманкIэ дыкъимыкIыу тхылътелъхьэпIэм къытенауэ тхылъ диIэу къыщIэкIынщ дэтхэнэ зыми. НтIэ иджыпсту абы и зэманыфIщ.
Апхуэдэу гъэтIылъауэ димыIэми, къалэн зыщытщIыжу, зэманри дгъэпсу тхылъ зыбжанэ гъэмахуэм и кIуэцIкIэ щIэдджыкIыныр, зэманыр зэрыдгъэкIуэнум я зы нэхъыфIщ.
КъинэмыщIауи, макъкIэ уедаIуэ хъуну еджахэм я дерс куэд щыIэщи, зэманыр бгъэпсу абыхэм уедэIуэныр Iуэху дахэщ.
Абы адэкIэ иджыпсту дызэрыт зэманыр дэри, сабийхэми къызэрыдгъэсэбэпынум я нэхъыфIхэм ящыщщ: ди Iыхьлыхэм, ди благъэхэм дащIэупщIэныр, псом хуэмыдэжу куэдрэ дымылъагъуфхэм, нэхъ жыжьэу псэухэм.
НэгъуэщIуи, унагъуэм и кIуэцIкIэ Iэджэ Iуэху щхьэпи пхуэлэжьынущ, зэманри сэбэпынагъ хэлъу, сабийхэм загъэпсэхуу пхуэгъэкIуэнущ, ауэ ахэр псори гъэпсын хуейщ, армырамэ зэманыр кIуэдынущ.
Сытми, ди диныр пэж дыдэу къытфIэIуэхумэ, ди сабийхэми я къэкIуэнум ди фIэщу дегупсысмэ, Iэмалхэр куэдщ.
Мыри жыIапхъэщ: зэман хуит диIэныр Аллаху Тэгьалам фIыщIэ щIыхуэтщIын Iуэхущи, гуэныхькIэ ар къэдгъэсэбэпмэ, фIы зыхуащIэну зыхуэмыфащэхэм ящыщ дызэрыхъунур.
Абы и щапхъэ, нэм къыщIэуэхэм, ящыщщ: хы Iуфэхэм цIыху икIэхэм къыщрагъэкIуэкIым дэри и зэран къыдэмыкIарэт, жаIэн ипIэкIэ, кIуэрэ абыхэм яхэгъуалъхьэхэм ящIэр.
А хы Iуфэм къыщекIуэкIыр жыжьэу цIыхум зэхихыжмэ, и щхьэфэцым зырегъэIэт, нтIэ абы фIэIэбыкIыжрэ кIуэрэ абыхэм яхэплъэмэ, уеблэмэ, кIуэрэ абыхэм яхэлъым и диныр зыдынэсыр дэнэ?!
Хьэмэрэ, диныр мэжджыт кIуэцIым, унэ кIуэцIым щызехьэн хуейуэ, жыжьэ укIуамэ уздэкIуам я диным уихьэ хъуну егупсысу пIэрэ ахэр? Хьэмэрэ Аллаху Тэгьалам абдежым къыщимылъагъу ягугъэ абыхэм?!
Зы щIэныгъэлI зэрыжиIауэ: Аллаху Тэгьалам укъызэрилъагъур пщIэж пэтрэ гуэныхь блэжьмэ, уэ егъэлеяуэ Iуэхушхуэ гуэрым утегушхуащ, ауэ гуэныхьыр щыблэжьым и деж Аллаху Тэгьалам укъимылъагъу уи гугъэмэ, уэ Алыхьыр уи фIэщ мыхъуххэу аращ.
Муслъымэн жэмыхьэт! ГъэуэнэхупIэу къыдата зэман кIэщIыр, ди гуэныхьхэмкIэ нэхъ кIэщIыж дывмыгъэщI! «Си деж къызэрыбгъэзэжынур пщIэ пэтрэ, ахэр дауэ пхуэлэжьа?!»,- жиIэу Аллаху Тэгьалар зэупщIыжын дывмыгъэхъу!
Щхьэныкъуэ А. 18 рэджэб, 1433гъэ. 8 июнь, 2012гъэ.
Темэр: Гъэмахуэ
Яджынур: «Хьэрун дадэрэ ТIалэ цIыкIумрэ» (Тхьэмокъуэ Барэсбий).
Мурадыр: Адэжь щIыналъэм и дахагъэр зэрызэхащIэр къахутэн, ар нэхъ
куу щIын; рассказым и къеджэкIэмрэ зэпкърыхыкIэмрэ
зегъэужьын.
Урокыр зэрекIуэкIыныр
Унэ лэжьыгъэр къэпщытэжын.
I.
1. Тетрадым 4, 5 лэжьыгъэхэр зэрагъэзэщIам кIэлъыплъын.
Хьэнфэн Алим и «Мэз хъыбар»р зэпадзыжу къегъэджэн,
тегъэпсэлъыхьыжын.
ТемэщIэм хэзышэ псалъэмакъ.
II.
I. Рассказыр зытхар идогъэцIыху.
Тхьэмокъуэ Барэсбий Гъумар и къуэр Шэджэм районым щыщ Шэджэм
Езанэ къуажэм майм и 25м I940 гъэм къыщалъхуащ. Къуажэ курытым
еджапIэр къиуха иужькIэ КъБКъУм и историкофилологогическэ
факультетым щоджэ. I974 гъэм мартым къыщыщIэдзауэ КъБАССР
телевиденэм и студием и редактор нэхъыщхьэщ. Барэсбий и усэхэр теухуащ
лъэпкъым и тхыдэм, зауэ блэкIам къихьа гуауэм, Хэкум, гуащIэдэкIым.
Тхьэмокъуэр сыт щыгъуи хущIокъу псалъэ лей, псалъэ куэд и сатырхэм
зэрыхимыгъэхьэным, и псалъэр шэрыуэу щытыным. Тхьэмокъуэ Барэсбий и
тхыгъэхэм гъэсэныгъэ мыхьэнэ куу бгъэдэлъщ.
Тхьэмокъуэм итхащ тхылъ, рассказ, усэ, статья зыбжанэ (Къэбэрдей
тхакIуэхэр. Абазэ А.).
Абыхэм ящыщщ нобэ дджыну «Хьэрун дадэрэ ТIалэ цIыкIурэ»
рассказыр.
2. Рассказым къахуеджэн, езыхэр къегъэджэн.
3. Рассказыр зэпадзыжурэ ролкIэ къегъэджэн.
4. Рассказыр зэпкърыхын. 1) Хэт сымэ тхыгъэм щызэпсалъэр?
2) Сыт хуэдэ къэкIыгъэхэм я гугъу ящIрэ Хьэрунрэ ТIалэрэ?
3) Фэ фцIыху яхэту пIэрэ а удзхэм?
4) Хэт и фIыщIэу илъытэрэ Хьэрун дадэ хъупIэм къыщыкI удз
дахэхэр?
5) Дадэрэ ТIалэрэ сыт хуэдэ хьэлщэн дэплъагъурэ?
6) Уэрэ дадэрэ фи зэныбжьэгъугъэм теухуауэ хъыбар дегъэдаIуэ.
III. ТетрадымкIэ гъэлэжьэн.
1) Сыт хуэдэ сэбэпынагъ яIэ удзхэм? (Уэ узэрегупсысыр тхы).
2) Рассказым хэмыту уэ сыт хуэдэ удзхэр пцIыхурэ? (Тхы).
IV. Унэ лэжьыгъэ.
1. Рассказым гъэхуауэ къеджэн.
2. «Ашэмэз и бжьэмийр» хъыбарым къеджэу жыIэжын.
3. ТетрадымкIэ лэжьыгъэ I, 4 гъэзэщIэн:
1) КъэкIыгъэхэм зэреджэр урысыбзэкIэ пытхэ.
3) Уэ фIыуэ плъагъу удзым и сурэт рамкэм ищIыхь.
12 Декабря в Музее изобразительных искусств Нальчика прошло награждение школьников за лучшее сочинение на кабардинском диалекте черкесского языка.
Конкурс, объявленный среди учащихся 9-11 классов, оказался разнообразен географически, участвовать в нем съехались 160 ребят, причем не только из нашей республики, но и из Карачаево-Черкесии, Адыгеи, Ставропольского края. Основная часть прошла в Национальной библиотеке имени Т. К. Мальбахова, где старшеклассники писали очное сочинение.
«Были предложены десять ключевых слов, из которых ребята выбирали те слова, которые они могли бы обыграть, развить и изложить в своих сочинениях. Никаких ограничений не было», — пояснил корреспонденту РИА «Кабардино-Балкария» Мурат Табишев, руководитель ассоциации преподавателей черкесского языка и литературы имени Кази Атажукина.
Он добавил, что конкурс получился интернациональным, участие в нем приняли и представители других национальностей, изучающих адыгэбзэ.
За каждое место ребята получат денежные призы, а те счастливчики, кто получил первое место в любой из четырех номинаций, решением ассоциации преподавателей черкесского языка и литературы будут получать стипендию имени Кази Атажукина в течение всего года. Помимо этого любой участник конкурса, при условии поступления на факультет черкесского языка, в течение двух лет будет получать вышеназванную стипендию.
«Объявление конкурса вызвано желанием стимулировать интерес к изучению своего языка среди подрастающего поколения. Сочинения были оригинальны каждое по-своему, умение изъяснять художественно оформленную мысль среди молодых людей радует, и если среди конкурсантов найдутся желающие поступить на факультет черкесского языка, наша миссия будет выполнена. Во время конкурса о таком желании заявили уже семь человек», — сказал Мурат Табишев.
Ассоциация имени Кази Атажукина действует уже на протяжении двух лет, выявляя талантливых подростков и поддерживая интерес к изучению родного языка.
© РИА «Кабардино-Балкария», 2014
ФIыщIэ нэгъэсар Алыхьращ зыхуэфащэри, фIыщIэ Абы худощI, зыкъытщIигъэкъуэнуи долъэIу, къытхуигъэгъунуи зыхудогъазэ, тоби къыдохьыж.
Псэм Iей дигъэщIэну, тщIа Iейхэми нэхъ Iеиж дагъэщIэну дыкъыхураджэри, абыхэм псоми дащихъумэну Аллаху Тэгьалам долъэIу.
Муслъымэн жэмыхьэт! Ахърэтым къыщекIуэкIынухэм зыгуэркIэ ящхь гуэр мы дунейми куэду къыщокIуэкI, нобэ абы егупсысыфыр Ахърэтым нэсмэ зэгупсысынур нэхъ мащIэ хъунущ, ауэ нобэ абыкIэ дэгу-нэфыр Ахърэтми дэгу-нэфу екIуэлIэжынущ.
Дуней псом хабзэ щыхъуауэ мазибгъур еджэгъуэ зэманым нэхъ хухэхауэ йокIуэкI, гъэмахуэ мазищыр зыгъэпсэхугъуэ ящIри – мазибгъум и кIуэцIкIэ гугъу зезыгъэхьам и зыгъэпсэхугъуэри дахэ мэхъу, ауэ мазибгъуми зызыгъэпсэхуам, зыщIигъэпсэхун щхьэусыгъуэ иIэкъым.
Нобэ сабийхэм я зыгъэпсэхугъуэщи, анэмэту сабий зи пщэ дэлъ дэтхэнэ зыми я гукъеуэ нэхъыщхьэу щытын хуейр: зыгъэпсэхугъуэм сэбэпынагъ гуэр къыхахыу, Аллаху Тэгьалами и арэзыныгъэр къыхэкIыу ирахьэкIа зэрыхъунуращ.
Абы ипкъ иткIи, мы зыгъэпсэхугъуэ мазэхэр нэхъыфIкIэ зэретхьэкIыну щIыкIэм кIэщIу я гугъу тщIынщ, Аллаху Тэгьалар ди дэIэпыкъуэгъуу.
Зыгъэпсэхугъуэ, жаIэмэ, уи лъакъуэр щIэгъэжауэ ущысыну, е псы Iуфэм укIуэу уIусыну, е гъуэлъыпIэм шэщIауэ уилъыну аракъым. Апхуэдэ зыгъэпсэхукIэм узэхиукIэу аращ, зыбгъэпсэху уигугъэми.
Зи уахътыр гъэпсауэ, зы Iуэху пыухыкIа гуэрми пыщIауэ зи зэманыр зыгъакIуэм хуэдэу зызыгъэпсэху щыIэкъым. Ар цIыху губзыгъэхэм ягъэунэхуащ.
Зыдгъэпсэхун папщIэ зыгуэрхэм депхауэ дыщытын зэрыхуейр къыщыдгурыIуакIэ, дэри дыщымуслъымэнкIэ, ди иманыр хэзыгъэхъуэн, ди ислъамыр нэхъ быдэ зыщIын Iэмалхэр къэтлъыхъуэнущ дауикI.
Абы ипкъ иткIи, псом япэ идгъэщынур ди Тхьэ лъапIэм и Тхылъращи, мы зыгъэпсэхугъуэм и кIуэцIкIэ зэманыр гъэпсауэ: КъурIэн еджэкIэ зымыщIэм ар зэригъэщIамэ, зыщIэхэм я еджэкIэм нэхъри хагъэхъуамэ, гукIэ ящIэ сурэхэр нэхъри нэхъыбэж ящIамэ, ар фIыгъуэшхуэт.
Псом хуэмыдэжу КъурIэным и мазэр, нэщI мазэр бжэщхьэIум тетщ. Нобэ хабзэ зыхуэпщIыжыр пщэдеи къыпхуэнэнущ, армырауэ ухуэмыхьэзыру а мазэ лъапIэр къэсмэ, зыхуэбгъэхьэзырурэ икIынкIэ хъунущ.
Абы адэкIэ, гъэ еджэгъуэм деджэну ди нэ къыхуикIыу, ауэ зэманкIэ дыкъимыкIыу тхылътелъхьэпIэм къытенауэ тхылъ диIэу къыщIэкIынщ дэтхэнэ зыми. НтIэ иджыпсту абы и зэманыфIщ.
Апхуэдэу гъэтIылъауэ димыIэми, къалэн зыщытщIыжу, зэманри дгъэпсу тхылъ зыбжанэ гъэмахуэм и кIуэцIкIэ щIэдджыкIыныр, зэманыр зэрыдгъэкIуэнум я зы нэхъыфIщ.
КъинэмыщIауи, макъкIэ уедаIуэ хъуну еджахэм я дерс куэд щыIэщи, зэманыр бгъэпсу абыхэм уедэIуэныр Iуэху дахэщ.
Абы адэкIэ иджыпсту дызэрыт зэманыр дэри, сабийхэми къызэрыдгъэсэбэпынум я нэхъыфIхэм ящыщщ: ди Iыхьлыхэм, ди благъэхэм дащIэупщIэныр, псом хуэмыдэжу куэдрэ дымылъагъуфхэм, нэхъ жыжьэу псэухэм.
НэгъуэщIуи, унагъуэм и кIуэцIкIэ Iэджэ Iуэху щхьэпи пхуэлэжьынущ, зэманри сэбэпынагъ хэлъу, сабийхэм загъэпсэхуу пхуэгъэкIуэнущ, ауэ ахэр псори гъэпсын хуейщ, армырамэ зэманыр кIуэдынущ.
Сытми, ди диныр пэж дыдэу къытфIэIуэхумэ, ди сабийхэми я къэкIуэнум ди фIэщу дегупсысмэ, Iэмалхэр куэдщ.
Мыри жыIапхъэщ: зэман хуит диIэныр Аллаху Тэгьалам фIыщIэ щIыхуэтщIын Iуэхущи, гуэныхькIэ ар къэдгъэсэбэпмэ, фIы зыхуащIэну зыхуэмыфащэхэм ящыщ дызэрыхъунур.
Абы и щапхъэ, нэм къыщIэуэхэм, ящыщщ: хы Iуфэхэм цIыху икIэхэм къыщрагъэкIуэкIым дэри и зэран къыдэмыкIарэт, жаIэн ипIэкIэ, кIуэрэ абыхэм яхэгъуалъхьэхэм ящIэр.
А хы Iуфэм къыщекIуэкIыр жыжьэу цIыхум зэхихыжмэ, и щхьэфэцым зырегъэIэт, нтIэ абы фIэIэбыкIыжрэ кIуэрэ абыхэм яхэплъэмэ, уеблэмэ, кIуэрэ абыхэм яхэлъым и диныр зыдынэсыр дэнэ?!
Хьэмэрэ, диныр мэжджыт кIуэцIым, унэ кIуэцIым щызехьэн хуейуэ, жыжьэ укIуамэ уздэкIуам я диным уихьэ хъуну егупсысу пIэрэ ахэр? Хьэмэрэ Аллаху Тэгьалам абдежым къыщимылъагъу ягугъэ абыхэм?!
Зы щIэныгъэлI зэрыжиIауэ: Аллаху Тэгьалам укъызэрилъагъур пщIэж пэтрэ гуэныхь блэжьмэ, уэ егъэлеяуэ Iуэхушхуэ гуэрым утегушхуащ, ауэ гуэныхьыр щыблэжьым и деж Аллаху Тэгьалам укъимылъагъу уи гугъэмэ, уэ Алыхьыр уи фIэщ мыхъуххэу аращ.
Муслъымэн жэмыхьэт! ГъэуэнэхупIэу къыдата зэман кIэщIыр, ди гуэныхьхэмкIэ нэхъ кIэщIыж дывмыгъэщI! «Си деж къызэрыбгъэзэжынур пщIэ пэтрэ, ахэр дауэ пхуэлэжьа?!»,- жиIэу Аллаху Тэгьалар зэупщIыжын дывмыгъэхъу!
Щхьэныкъуэ А. 18 рэджэб, 1433гъэ. 8 июнь, 2012гъэ.
Обновлено: 11.03.2023
«Зэманым ек1у. Арщхьэк1э урихьэжьэу,
УмышДэ зэик1 ушДышДегъуэжын,-
Сытыц1э ф1ащлли, ц1ыхур шДым щыхьэшДэщ,
Мы нобэрей псалъэмакъым сыхыхьэн ипэ къихуэу сэ куэдрэ сыгупсысащ. Япэрауэ сэ апхуэдэу гъашДэ гъуэгуанэ ин къэзгъэшДакъым хабзэм апхуэдэу куууэ сытепсэлъыхьыну. Ауэ апхуэдэу щыт пэтми, къызгуры1уэ мащ1эмк1э мы псалъэмакъым къыхыхьэ дэтхэнэ зыми садэгуэшэну си гуапэщ.
Ди хабзэхэм утепсэлъыхьын щ1эбдза нэужь, куэд къэпт1эщ1ыфынущ зэхъуэк1ыныгъэ дызыхуэмейхэр и1эу. Псалъэм папщ1э иджыри к1эщ1у игугъу сщ1ынщ ди адыгэ хъыджэбзхэм. Сэ гу лъызотэ ди литературам къыхэщыж образхэм еплъытмэ, абыхэми зэрызахъуэжар. Я хьэл-щэнк1и я зьйыгъыкЪкХи, я зыхуэпэк1эк1и ар абыхэм ещхьыжкъым. Сэ сыкъеджауэ щытащяпэм пщащэхэмрэ щауэхэмрэ зэрызэхуэзэу,зэрызэдэгушы1эу къек1уэк1ыу щыта хабзэхэм.
Сочинение Темирова Темирлана,
Назначение платежа: Пожертвование на лечение (фамилия и имя ребенка). НДС не облагается.
Основные способы перевода пожертвований в Русфонд
2. Через терминал QIWI (КИВИ)
Описание презентации по отдельным слайдам:
Хъумп1эц1эджхэр. Кхъуэщыным фо т1эк1у илът. Фом хъум-п1эц1эджхэр ежат. Ахэр кхъуэщыным кърахужащ. Кхъуэщыныр к1апсэк1э лъа-гэу ф1адзащ. Зы хъумп1эц1эдж кхъуэщы-ным къинат. Ар к1апсэмк1э унащхьэм дэк1уеящ. Ит1анэ блынымк1э къехыжащ. Абык1э адрей хъумп1эц1эджхэми к1уа-п1эр къащ1ащ. Фор псори ирашхык1ащ.
Мэрак1уэхьэ. Махуэр хуабэщ. Хьэуар къабзэщ. Ц1ык1ухэр мэрак1уэхьэ к1уащ. Ахэр мэз лъапэм нэсащ. Мис мэрак1уэ тхьэмпэхэри. Тхьэмпэ щ1агъхэм мэрак1уэр къыщ1облэбл. Ц1ык1ухэм тафэм зрагуэшащ. Зэк1э матэ ц1ык1ухэм ирадзэр мащ1эщ. Нэхъыбэр яшх. Къахьынур ит1анэ къащыпынущ.
Мэ гуак1уэ. Бжьыхьэщ. Мэзым и пщ1ащэр ц1ырхъ хъуащ. Абы дыгъэр т1эк1у къызэпхедз. Дэ мэз щ1агъым дыщ1э-ту док1уэ. Занщ1эу мэ гуак1уэ къыт-1урыуащ. Мыжыжьэу кхъужьей инит1 къэтлъэгъуащ. Абыхэм я лъаб-жьэм кхъужьыр щ1эзщ. Сыту гуак1уэ кхъужь т1ыгъуам и мэр!
Гъэш фермэ. Малил гъэш фермэм щолажьэ. Фермэм жэм куэд тетщ. Пакъэрэ Малилрэ 1эщхэм ф1ыуэ к1элъоплъ.Жэмхэми бэкхъ хуабэ хуащ1ащ. Псыр бэкхъым бжьамийк1э щ1охьэ. Жэмхэр машинэк1э къаш. Езыхэми шэ куэд къащ1ок1.
Къуагуэ. Ди Сэлим хъумак1уэщ. Абы тыкуэнышхуэр ехъумэ. Сэлим гъуси и1эщ. Ар и хьэ сакъыр арщ. Хьэм и ц1эр Къуагуэщ. Абы и тхьэк1умэхэр пы-упщ1ащ. Къуагуэ щ1ыф1ащари аращ. Къуагуэ зэхимыхыу зыри блэ-к1ыфынукъым.
Махуэшхуэр къэблэгъащ. Тек1уэныгъэм и махуэшхуэр къэб-лэгъащ. Дэ махуэшхуэм зыхудо-гъэхьэзыр. Алихъанрэ Хьэбибэрэ усэщ1э зэрагъэщ1ащ. Сэрэбий уэрэдыр къыхедзэ. Ди лъакъуэхэр уэрэдым дедгъэк1уу къыдок1ухь. Апхуэдэущ махуэшхуэ зэ1ущ1эм дызэрык1уэнур. Ныпыр зыхьынури хэтхэщ.
Нэхъыф1 дыдэ. Губгъуэ хуитхэм гъавэр щобагъуэ. Жыг хадэхэр гъатхэ дыгъэм погъагъэ. Къалэ уэрамым ц1ыху нэщхъыф1эхэр щызэблок1. Къурш щхьэ хужьхэр ды-гъэм полыд. Псы уэрхэр зэпеуэу йо-жэх. А псори здэщи1эр ди хэкурщ. Ар псом нэхъри нэхъыф1щ.
Гъатхэ. Уэф1щ. Махуэр бзыгъэ дыдэщ. Губгъуэр щхъуант1эщ. Жыгхэр мэгъагъэ. Бжьэхэр етауэ золъатэ. Къуалэбзу ц1ык1ухэм я уэрэдым зрагъэ1эт. Жьы щабэр гум ф1эф1щ. Ц1ык1ухэм лъапц1эу тафэм къыщажыхь. Псори гъатхэ щ1эращ1эм догушхуэ.
Ди унэр. Дэ ди унэр унэщ1эщ. Уэрамымк1и пщ1ант1эмк1и щхьэгъубжэ хэлъхэщ. Пэшхэр нэхущ ик1и хуитщ. Пщэф1ап1эм псыр бжьамийк1э къыщ1охьэ. Унэ гупэм удз дахэ щыдогъэк1. Гъэмахуэ жэщхэм щхьэгъубжэхэр 1ухауэ щытщ. Апхуэдэу ужеину узыншагъэщ.
Лъагъунлъагъу. Дзадзу и шыпхъур Тинэщ. Тинэ Москва щолажьэ. Дзадзурэ и анэмрэ абы лъагъунлъагъу хуэк1уащ. Ахэр зэрык1уар кхъухьлъатэщ. Дзадзу кхъухьлъатэм ит1ысхьэн ф1эф1т. Езыр т1эк1уи шынэрт. Ауэ щ1эшынэн щымы1эу къыщ1эк1ащ. Ахэр тыншу нэсащ. Тини ягъэгуф1ащ.
Щ1ы1эм хузэф1эк1хэр. Псыр, абджым хуэдэу, зэщ1эщтхьащ. Жыг къудамэхэр 1умылым къиухуащ. Чыцэхэр сытхъум щ1игъэнащ. Къэзык1ухьхэм я лъакъуэм гъуэгур къыдопсалъэ. Щхьэгъубжэ абджым тхыпхъэ къык1эрищ1ахэщ. Ц1ык1ухэм я нэк1ухэр жьэражьэу плъыжьщ. Гъущ1ым 1эгур щ1еч.
Кхъуафэжьейхэр. Уэшх хуабэр т1эк1урэ къешхащ. Ит1анэ дыгъэр къыщ1эк1ыжащ. Хуабэщ. Псы-хьэлыгъуэ мажэ. Щ1алэ ц1ык1ухэр лъап-ц1эу зэрызохьэ. Абыхэм псыхьэлыгъуэм кхъуафэжьей траут1ыпщхьэ. Т1алэрэ Мы-шэрэ зэпоуэ. Хэт и кхъуафэжьейр нэ-хъыф1ми ягъэунэху. Кхъуафэжьейхэр тхы-лъымп1эм къыхащ1ык1ащ.
Номер материала: ДБ-004340
Не нашли то что искали?
Вам будут интересны эти курсы:
Оставьте свой комментарий
Подарочные сертификаты
Ответственность за разрешение любых спорных моментов, касающихся самих материалов и их содержания, берут на себя пользователи, разместившие материал на сайте. Однако администрация сайта готова оказать всяческую поддержку в решении любых вопросов, связанных с работой и содержанием сайта. Если Вы заметили, что на данном сайте незаконно используются материалы, сообщите об этом администрации сайта через форму обратной связи.
Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления. Авторские права на материалы принадлежат их законным авторам. Частичное или полное копирование материалов сайта без письменного разрешения администрации сайта запрещено! Мнение администрации может не совпадать с точкой зрения авторов.
Рассказ на кабардинском языке
МУНИЦИПАЛЬНОЕ КАЗЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ
С УГЛУБЛЕННЫМ ИЗУЧЕНИЕМ ОТДЕЛЬНЫХ ПРЕДМЕТОВ им.А.С.ПУШКИНА
открытого урока в 3-4 классе по кабардинскому чтению
в рамках предметной декады
« Дэбагъуэ Мухьэмэд и рассказ
кабардинского языка и литературы
Хутова Ф.А.
Урокым и ек1уэк1ык1энур.
1.Унэ лэжьыгъэр къэпщытэжын.
1.Л1ы хуэдэу еджащ,лэжьащ. Дауэ къывгуры1уэрэ мы псалъэхэр?
2.Зариф сыт хуэдэ щ1эщхъу къыщыщ1ауэ къыщы1уэта рассказым? Сыт ар къызыхэк1ауэ ялъытэр?
3.Щ1алэм и ныбжьыр къыбжезы1э псалъэхэм хэт къеджэн?
4.Щ1алэм сыт хуэдэ 1уэхухэм зрипщыта?
5.Зариф и анэм темыпы1эу сыту п1эрэ щ1ыпэплъэр?
6.Рассказым хэт къэк1ыгъэц1эхэр къэгъуэтын,къегъэджэн.
7. Сыт хуэдэ псалъэжьхэр фигу къигъэк1ыжа мы тхыгъэм?
Удын зыхимыщ1эу и къалэн зыхимыщ1э.
Абы къы1эщ1ыхьэр пхъэм къыхетхъыр пыхьэу.
Дзэ уз зымыщ1э,дзэ уз зы1ут.
Гъэми,щ1ыми пы1э хужь,ди къуршыжьхэм я нэхъыжь.
Ар зытхар Дэбагъуэ Мухьэмэдщ. Мис абы и сурэтыр. Дэбагъуэ Мухьэмэд ди усак1уэ нэхъыф1 дыдэхэм ящыщ зыщ. Жьакуэ къуажэм къыщалъхуащ. Мухьэмэд усэ куэд итхащ. Абы и усэхэр гъащ1эм и лъэныкъуэ куэдым теухуащ.
Ахэр хуэгъэзащ адыгагъэм,ц1ыхугъэм. Псом хуэмыдэу Мухьэмэд и усэхэр ятеухуащ сабийхэм. Усак1уэм щ1эблэм ф1ылъэгъуныгъэу хуи1эр и усэхэм къыщыгъэлъэгъуащ.
Нобэ дэ дызэджэну усэр теухуащ 1эщ1агъэм. Дэбагъуэ Мухьэмэд усак1уэт, тхак1уэт, драматургт, ик1и журналист
лъэпкъым хуэлэжьащ. Дэбагъуэ Мухьэмэд ц1ыхугъэшхуэ
зыхэлът,лэжьак1уэф1ым и щапхъэт.
Усэм къахуеджэн, псалъэ гугъухэр къагурыгъэ1уэн.
Уе1э уекъуу иыбохьэк1
Еджак1уэхэр усэм къегъэджэн. Тегъэпсэльыхьыжын.
Упщ1эхэм жэуап ирегъэтын.
1.Щ1алэ ц1ык1ум сыт хуэдэ хьэл-щэн хэлъыр?
2,Адэмей дадэ сыт худэу къыхэщрэ мы усэм?
3.Фэ сыт хуэдэ 1эщ1агъэхэр фигу ирихьрэ? Хэт схутепсэлъыхьын? А 1эщ1агъэ къыхэфхым фыщ1ыдихьэхыр хэт жи1эн?
Адэмей дадэ зэрыгумызагъэр сытым къыбжи1эрэ?
Ц1ык1ухэм псалъэжь ящ1эхэр мы усэм хэт дадэ Адэмейрэ щ1алэ ц1ык1у Хъызыррэ теухуауэ жегъэ1эн.
Нап 92-94 еджэн,упщ1эхэм жэуап етын.1эпщ1элъапщ1эу зыгуэр фц1ыхумэ мисс апхуэдэ ц1ыхум тепсэлъыхьын.
Номер материала: ДБ-1212532
Не нашли то что искали?
Вам будут интересны эти курсы:
Оставьте свой комментарий
Подарочные сертификаты
Ответственность за разрешение любых спорных моментов, касающихся самих материалов и их содержания, берут на себя пользователи, разместившие материал на сайте. Однако администрация сайта готова оказать всяческую поддержку в решении любых вопросов, связанных с работой и содержанием сайта. Если Вы заметили, что на данном сайте незаконно используются материалы, сообщите об этом администрации сайта через форму обратной связи.
Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления. Авторские права на материалы принадлежат их законным авторам. Частичное или полное копирование материалов сайта без письменного разрешения администрации сайта запрещено! Мнение администрации может не совпадать с точкой зрения авторов.
Ди цlыхухэм Хэку зауэшхуэм щызэрахьа лlыгъэр Кlыщокъуэ Алим и тхыгъэхэм къызэрыхэщыр.
Къалэмым l эщэр къыдэщтэн хуей щыхъум
I эджэ щ I ащ а усэр Алим и къалэмыпэмкъызэрыщ I эк I рэ – зауэ гуащ I эм щыхэта махуэ хьэлъэрщ щитхар. А усэ телъыджэм къи I уэтар Алим хэлъ л I ыгъэмрэ ц I ыхугъэмрэ я закъуэкъым – ар усак I уэм и творчествэ псом щапхъэ хуэхъуащ.
Зауэ гуащ I эхэм я курык I упсэм хэтащ Алим, абы и маф I э лыгъейр къыжьэхэлыдэурэ, сэлэт хуахуэм и гъуэгуанэр иук I ащ, и усэри езыри а зауэ гуащ I эм и маф I эм ипсыхащ. Абы къыщыщ I идзэри, Алим хъуащ къэрал псом къыщац I ыху, зи ц I эр жыжьэ щы I уа усак I уэшхуэ. Ц I ыхугъэр, напэр, л I ыгъэр, захуагъэр, щыпкъагъэр гъуазэ хуэхъуауэ, шу хахуэм и гъуэгур гъащ I эми литературэми щызэпичащ.
Л I ыгъэмрэ ц I ыхугъэмрэ и гъуазэмэ, усак Iy эм и гъуэгум к I уагъуаф I экъым. Ар зауэм щыгъуи, иужьк I и Алим езым и щхьэк I э игъэунэхуащ, ауэ зэ закъуэ нэхъ мыхъуми къызэф I эщ I ауэ, шум и гъуэгум тек I уэтауэ ар зыми илъэгъуакъым, и псалъэм щытумыгъуэтыж, ныбжьэгъур щимыгъэпэжа, абы и гукъеуэмрэ и гузэвэгъуэмрэ къэхъуакъым. Ищхьэк I э зи гугъу сщ I а усэ телъыджэр зи гущ I эм къи I ук I ынк I э хъунур апхуэдэ ц I ыхущ.
Къэзылъхуа лъэпкъращ усак I уэр зыхуэлажьэр – абы нэгъуэщ I плъап I э и I энк I э хъунукъым. Алим апхуэдэ усак I уэщ – абы и гъащ I эри и гуащ I эри зы быдзышэ ефа лъэпкъым и щхьэузыхьщ.
Биишэ бзаджэр техуати,
Теплъакъым хьэдэм нэгъуэщ I .
Хъуащ гъатхэм губгъуэр щхъуэнт I агъэ,
Мес улъияуэ жыр пы I эм
Описание презентации по отдельным слайдам:
Махуэр уейщи жьы зэпихум
ЩIымахуэ. 1) ЩIымахуэ мазэхэр фигу къэвгъэкIыж. ЩIымахуэр мазищ мэхъу: декабрь, январь, февраль. 2) Щ1ымахуэм теухуа псалъэмакъ. ЩIымахуэм дунейр щIыIэщ, уэс куу къос, ихъуреягъыр уэсым щIигъэнащ…. Къуажэхьхэр къафщIэ: Уеплъым гъуджэ, уеджэм дэгу (мыл). Ди пщIантIэм пIэтепхъуэ хужь тепхъуащ (уэс). Ди бжэгъу щхьэкIэм джэдыкIэ хужь цIыкIу пылъщ (уэс). Iэди уади зезымыхьэу псым лъэмыж тезылъхьэ (щIыIэ, мыл). ЩабэрыкIуэ мэз кIуэрей (Iэжьэ). ЩIымахуэм теухуа псалъэжьхэр зэвгъащIэ. Гъэм и зы махуэм щIымахуэм уегъашхэ. Гъэмахуэм къыумылэжьар щIымахуэм бгъуэтыжыркъым. Гъэмахуэм умыгъэтIылъа щIымахуэм къэпщтэжыркъым.
1)Щ1ымахуэр къихьащ. 2)Уэсым ихъуреягък1э псори ихуэпащ. 3)Бзухэр –щ1ымахуэм. 4)Унэ-псэущхьэхэр щ1ымахуэм. Къуалэбзухэр-щ1ымахуэм.
Номер материала: ДБ-1217383
Не нашли то что искали?
Вам будут интересны эти курсы:
Оставьте свой комментарий
Подарочные сертификаты
Ответственность за разрешение любых спорных моментов, касающихся самих материалов и их содержания, берут на себя пользователи, разместившие материал на сайте. Однако администрация сайта готова оказать всяческую поддержку в решении любых вопросов, связанных с работой и содержанием сайта. Если Вы заметили, что на данном сайте незаконно используются материалы, сообщите об этом администрации сайта через форму обратной связи.
Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления. Авторские права на материалы принадлежат их законным авторам. Частичное или полное копирование материалов сайта без письменного разрешения администрации сайта запрещено! Мнение администрации может не совпадать с точкой зрения авторов.
Мы нобэрей псалъэмакъым сыхыхьэн ипэ къихуэу сэ куэдрэ сыгупсысащ. Япэрауэ сэ апхуэдэу гъашДэ гъуэгуанэ ин къэзгъэшДакъым хабзэм апхуэдэу куууэ сытепсэлъыхьыну. Ауэ апхуэдэу щыт пэтми, къызгуры1уэ мащ1эмк1э мы псалъэмакъым къыхыхьэ дэтхэнэ зыми садэгуэшэну си гуапэщ.
Ди лъэпкъым ижь-ижьыж лъандэрэ зэрихьэ хабзэмк1э ц1эры1уэу щытащ. Ик1и а хабзэ дахэмрэ нэмысымрэ къыщежьэр адыгэ унагъуэрщ. Нэхъыжьыф1 зырыс дэтхэнэ унагъуэ узыншэми и щ1эблэр щ1еп1ык1 нэхъыжьхэм къыхуагъэна а ф1ыгъуэшхуэм-лъэпкъ хабзэм. Ц1ыхур дунейм къытохьэри ток1ыж, ауэ абы къыф1ащу псэуху зэрихьа и ц1эр къонэ. Апхуэдэщ лъэпкъри и ц1эр игьэпэжу къэгъуэгурык1уэмэ, и хабзэм хуэпэжын хуейщ — ар налкъутнэлмэсу шДэблэ къыщ1эхъуэм хуихъумэфын хуейщ.Ик1и ар къэзыухъуреихь псоми да1ыгъын хуейщ.
Пэжщ, зэманым зэхъуэк1ыныгъэ гуэрхэр егъуэт, ауэ зэманым сытхуэдэ зэхъуэк1ыныгъэ имыгъуэтами, укъызыхэк1а лъэпкъыр пшДэжу, укъэзылъхуа адэ-анэм уахуэфащэу , сэ зэманым сыдок1у жып1эу нэхъ лейуэ зумыш,1у дунейм утетын хуейщ. Дэтхэнэ ц1ыхури щылъагъуэгъуаф1эр и хабзэм щытетым дежщ.
Ди хабзэхэм утепсэлъыхьын щ1эбдза нэужь, куэд къэпт1эщ1ыфынущ зэхъуэк1ыныгъэ дызыхуэмейхэр и1эу. Псалъэм папщ1э иджыри к1эщ1у игугъу сщ1ынщ ди адыгэ хъыджэбзхэм. Сэ гу лъызотэ ди литературам къыхэщыж образхэм еплъытмэ, абыхэми зэрызахъуэжар. Я хьэл-щэнк1и я зьйыгъыкЪкХи, я зыхуэпэк1эк1и ар абыхэм ещхьыжкъым. Сэ сыкъеджауэ щытащяпэм пщащэхэмрэ щауэхэмрэ зэрызэхуэзэу,зэрызэдэгушы1эу къек1уэк1ыу щыта хабзэхэм.
Сочинение Темирова Темирлана,
Пшеунова Т. А
Назначение платежа: Пожертвование на лечение (фамилия и имя ребенка). НДС не облагается.
Основные способы перевода пожертвований в Русфонд
1.Через банк
2. Через терминал QIWI (КИВИ)
3. Через банковскую карту
4. Другие способы
17.09.2014 Пять социальных проектов незрячего, но смотрящего далеко вперед Алексея Фитисова
Алексей Фитисов помогает людям с ограниченными возможностями здоровья найти себя в жизни. Несмотря на то, что сам является инвалидом по зрению I группы, ведёт весьма активный образ жизни.
12.09.2014 “Общество книголюбов Кабардино-Балкарии” живо, благодаря общественникам
Где найти Общество книголюбов в Нальчике – знают многие. Наш адрес не изменился, хотя мы уже давно живём при другом социальном строе, можно сказать, в другой стране.
1) Хабзэм теухуауэ ебгъуанэ — епщ1анэ классым щ1эс ц1ык1ухэм я щ1эныгъэр здынэсыр къэпщытэжын.
2) Еджак1ухэм лъэпкъым и 1уэры1уатэр ф1ыуэ егъэлъагъун.
3) Адыгэ лъэпкъым и щэн-хьэл дахэхэм щапхъэ къытрахыфу гъэсэн.
4) Адыгэхэм я псэук1ар, ик1и щек1уэк1ар зэрытхъумэн хуейм къыхуеджэн.
Еджак1уэхэм я къэлэн нэхъыщхьэхэр:
— ебгъуанэ — епщ1анэ классым щ1эс еджак1уэхэм хабзэмк1э я щ1эныгъэр здынэсыр къэхутэн;
— хабзэм щыщ 1уэхугъуэ нэхъыщхьэхэр еджак1уэ нэхъыщ1эхэм зэращ1эр сэтей къэщ1ын.
Зыхуэгъэза сабийхэм я ныбжьыр: илъэс 14-15
Вложение | Размер |
---|---|
ГЪЭСЭНЫГЪЭМ И СЫХЬЭТ | 77.5 КБ |
Предварительный просмотр:
КIэдэкIуей Ларисэ Умар и пхъур
Россием и лIыхъужь цIэр зезыхьэ ПсэукIэ-Дахэ курыт еджапIэм и егъэджакIуэ
Гъэсэныгъэм и сыхьэт
1) Хабзэм теухуауэ ебгъуанэ — епщ1анэ классым щ1эс ц1ык1ухэм я щ1эныгъэр здынэсыр къэпщытэжын.
2) Еджак1ухэм лъэпкъым и 1уэры1уатэр ф1ыуэ егъэлъагъун.
3) Адыгэ лъэпкъым и щэн-хьэл дахэхэм щапхъэ къытрахыфу гъэсэн.
4) Адыгэхэм я псэук1ар, ик1и щек1уэк1ар зэрытхъумэн хуейм къыхуеджэн.
Еджак1уэхэм я къэлэн нэхъыщхьэхэр:
— ебгъуанэ — епщ1анэ классым щ1эс еджак1уэхэм хабзэмк1э я щ1эныгъэр здынэсыр къэхутэн;
— хабзэм щыщ 1уэхугъуэ нэхъыщхьэхэр еджак1уэ нэхъыщ1эхэм зэращ1эр сэтей къэщ1ын.
Зыхуэгъэза сабийхэм я ныбжьыр : илъэс 14-15
Зыхуэныкъуэну нэрылъагъу пособиехэр:
Сыт адыгэ хабзэр зищ1ысыр т1э? Адыгэ хабзэр – ар ц1ыхубэм, Кавказым ис адыгэхэм я дуней тетык1эщ. Адыгэ хабзэм ц1ыхум и хьэл-щэным зрегъэужь, нэмыс пхэлъу, нэхъыжьи, нэхъыщ1и пщ1э хуэпщ1у, укъыщалъхуа Хэкур пхъумэжу дунейм утетынырщ къигъэувыр. Гъэсэныгъэ ущииныгъэм теухуауэ икъук1э мыхьэнэшхуэ и1эщ адыгэ хабзэм. Адыгэхэр къэзымыц1ыху мы дунейм теттэкъым, сыт щхьэк1э жып1эмэ, абыхэм я дуней тетык1эр, я хьэл-щэнхэр, я нэмысыр нэхъ лъагэт. Ди жагъуэ зэрыхъущи, нобэ адыгэу мы ди щ1ып1эм щыпсэур мащ1эщ. Нобэ дэ вжет1эну, къывэдгъэщ1эжыну дыхуейт адыгэхэр дызэрыхъу бжыгъэр.
Ахэр къывжи1энщ ди еджак1уэ ныбжьыщ1э, 10-нэ классым щеджэ Ламкъуэ Мадинэ
Тыркум – 2,5%, Сирием – 3,2%, Иорданием – 2,7% — к1э хэхъуащ. 1980 гъ. къык1элъык1уэ илъэс 15-м кръриубыдэу Иорданиемрэ Тыркумрэ щыпсэухэм хэхъуэшхуэ зэра1эр къэплъытэмэ, илъэс къэс бжыгъэр процент 1,5% — к1э дэк1уеящ. Абы ипкъ итк1э дыщыуэну къыщ1эк1ынкъым, иджыпсту Тыркум, Иорданием, Сирием щыпсэу адыгэхэр мелуан 4,5-м нэблагъэу зэрыщытыр.
Адыгэр нэгъуэщ1 лъэпкъыу мин зыбжанэ щы1эхэщ Восток Гъунэгъумрэ Африкэ Ищхъэрэмрэ хыхьэ къэралыгъуэхэу Иракым, Ираным, Сауд Хьэрыпым, Мысырым, Ливием, Туникым; Европэ къэралхэм, США-и, Канадэ, Германие, Австарлие, к1эщ1у жып1эмэ адыгэхэр зэрымыс къэрал къэгъуэтыгъуейщ. Зэрыфлъагъущи, Кавказым ик1ауэ нэгъуэщ1 къэралхэм щыпсэухэм я бжыгъэр мелуан 5-м зэрыф1эк1ым шэч хэлъкъым.
Зэрыфлъагъущи, Мадинэ къывжи1ахэр дэтхэнэ зыми фи гуапэ хъуащ, сыт щхьэк1э жып1эмэ, адыгэхэр иджыри допсэу, долажьэ, хабзэр дохъумэ, ик1и псом нэхърэ нэхъ гуапэу адыгэхэр ноби дымащ1экъым, бжыгъэр зэрыхъур иджыри тэмэму зэхэгъэк1а хъуакъым. Къык1элъык1уэу, дэ федгъэдэ1уэну дыхуейт адыгэхэм сыт щыгъуи псалъэ пэжхэр гъэсэныгъэ-ущииныгъэм ехьэл1ауэ къагъэсэбэпыр.
3. Сэ нобэ фезгъэдэ1уэну сыхуейт, ц1ыхум и Дуней еплъык1эр къэзыгъэлъагъуэ псалъэжьхэм:
4. Сэ фезгъэдэ1уэнщ, хабзэм, ушииныгъэм, гъэсэныгъэм, щ1эныгъэм епха псалъэжьхэм:
Сэ фезгъэдэ1уэну сыхуейщ, тхыдэм, зауэм, мамырыгъэм, адэ хэкур ф1ыуэ лъэгъуным теухуауэ псалъэжьхэм:
Феда1уэ лэжьыгъэм епха псалъэжьхэм
Зэрыфлъагъущи, адыгэ псалъэжьхэр сыт хуэдэ 1энат1эми ехьэл1ащ абы къегъэлагъуэ псалъэжьхэм ц1ыхум и хьэл-щэным зызэригъэужьыр.
Мыдэк1э федгъэдэ1уэнщ, адыгэ уэрэдыжь.
Адыгэхэм уэрэд куэд я1эщ, псалъэжьхэм хуэдэуи зэщхьэщок1: историческэ, лирическэ, сабий, социальнэ уэрэдхэу.
Мы уэрэдыр л1ыхъужь уэрэдщ, Мурат л1ыхъужьыгъэ зэрихьар къегъэлагъуэ:
Уэзы Муратк1э зэджэри,
Щ1алэ ф1ыц1э къуэгъукъэ 0 I I I
Шы гъурым тесри Маржэ!
Гъусэ пхуэхъунк1э 0 I I I
Уи шыпэ хужьри ой Маржэ!
Зэрыпхэщ1ыбгъуэ 0 I I I
Гумкъалэ губгъуэми ой Маржэ!
Мурат щозауэр ой.
Зыныбжьэгъу щ1алэхэр ой Маржэ!
Щ1алэр къахуэщтэми ой Маржэ!
Мурат къащтэнкъым 00
Уэ мэкъумэшыщ1эхэм ой Маржэ
Выр щ1огъэщ1этыр 00
Уэ уи жэгъуэгъухэри ой Маржэ!
Жейми къыхоск1э о1.
зыгъэзащ1эр еджап1эм и къафак1уэ гупщ.
Адыгэ тхыдэм къытхуе1уэтэжыр
Адыгэ лъэпкъым я псэук1ар,
Адыгэ хабзэр, я нэмыс пэжыр
Гуф1эгъуи, гуауи зэда1ыгъыфу,
Лъэпкъыр зыжылэу зэхэтыфащ,
Бий къатеуами, адыгэ лъэпкъыр
Нобэ зэманым зэридзэк1ауэ
Адыгэ тхыдэм дыхегъэплъэж
Адыгэ хабзэр дэ къэтщтэжауэ
Тхьэм дигъэлъагъуи дигъэ1уэтэж.
Нобэ, дэ усэ зыбжанэ федгъэдэ1уэнущ. Иджыпсту зэхэфха усэр Къуийц1ык1у Жэнтыгъуэн ейщ. Мыбы и усэм къытхуе1уэтыж адыгэхэм я псэук1ар, ик1и щек1уэк1ар зэрытхъумэн хуейм дыхуреджэ.
Иджыпсту сценкэ к1эщ1 ц1ык1у федгъэплъынщ. Зыгъэзащ1эхэр К1эдэк1уей Умар 10кл., Шорэ Хьэсин 11 кл.
— Ладно, ладно, хъэрэшо, зы псалъэ вжес1энщ.
— Пэжалыстэ, тхьэмадэ, сэ пагэу си жизым зы минути сыщытакъым.
— Тем более мы ресторанри адыгэ семьям хуэдэщ. А семьям уису, адыгэ блюдэ пшхыуэ къыбдалъхуа уи языкымк1э эы тост къыщыпхуэмы1этынум и деж, я дикэ извиняюсь, уи родым ухуэмыфэщэжу аращ. Аракъэ?
— Тем не менее, как ни странно, дэ постояннэу дыщрохьэл1э виступленэ куэд, я разговорым и формэк1и и содержанэк1и тхьэк1умэр ягъэвуу, нервыр къызэщ1агъэхъаеу. Слуши, что трудного уи языкк1э упсэлъэжыну?
— Уей, пэжым, дегъафи абы нэхърэ.
— Хьэжмысост, иджьыри зы словэ жып1эмэ, клянусь, къевгъэжьауэ жыс1э тостыр, запрэстэу щызмыгъэтыжым. Нэхъыжьхэм уваженнэ хум1эн хуейщ.
Итак, док1уэр дальши. Дэ ди хьэщ1эщ ди литературэм и гъуэгур зыукъуэдия л1ы приятнэ гуп. Нт1э, я гъугур гладкэ фи гугъэа анэдэлъхубзэм и 1уэхумк1э? как бы не так. Тысич бжыгъэк1э пример къыфхуэтхьыфынущ ухуейм.
— Кумбыгъэ жып1а? Уей сытк1э еджэ узыхуей аркъэр урефэ мэхъу.
— Уей попиткэ не убыткэ жыс1эри Цушкэ и школыр къэзухын си гугъати убыткэм сык1уащ.
Щи-шэ, си разговорым короче зезгъэщ1ын, ауэ ни дай боху, тхьэм дыщихъумэ апхуэдэ сорняк ди языкым къыхыхьэным. Слуши, Хьэжмысост зы слова жыс1эжын загруглят сщ1ынущ си тостыр, хъунумэ зы минут къытпэплъэжыф.
— Хъунщ, уи къэвэбжэр зэхуэщ1 иджы.
— Терпении уи1эжкъым слуши. Каждэм и дежк1и яснэщ. Адэк1э зы словэ жыс1эн я ни я! Мо Хьэжмысостыжьым кончать ирещ1 си тостыр. Си гъащ1эм зэ анэдэлъхубзэк1э тост произносит сщ1ынщ жыс1эри желанэ сщ1ати, совести, уважении, терпении и1эжкъым, слуши мыбы.
Будь здоров Хъэжмысост. Все.
— Зэ къэувы1э, мыбы иджыри къинащ е е е…
Зэрыфлъагъущи, си сценкэр зытеухуауэ щытар зи бзэ зымыщ1эж ц1ыхухэм хуэунэт1ащ, ауан ещ1.
Къафак1уэ гупым зы къафэ къащ1.
Мыр зытеухуар адыгэхэр и Хэкум хуимытыжу, щ1ып1э хамэм зэрырашарщ. Усак1уэм къыдгуригъэ1уэну хуейщ зауэ ди нэгу щ1эмык1ыу дыпсэуну.
Адыгэ лъэпкъым и 1эпкълъэпкъ пщык1ут1-
Адыгэ анэм и зэш бын гъуэзэджэ,
Фэ адэжь хэкум вагъуэу фыщылыдт,
Фыкъэзылъагъухэр къывэхъуапсэу зэк1э.
Натхъуэджыр, беслъэнейр, еджэрыкъуейр,
Жанейр, мэхъуэшыр, хьэтыкъуейр, шапсыгъыр,
Ит1анэ абазэхэр, къэбэрдейр,
Адэмей л1акъуэр, к1эмыргуейр, бжьэдыгъур.
Кавказым и дахэп1эр фэ фи хэкут,
Щ1ыгулъым я нэхъ бейр фи хьэсэ щ1ап1эт,
Къэрал зэмыщхьхэм къыфхухашу гъуэгу,
Фи тенджыз 1уфэр я1эт кхъухьтедзап1эу.
Иджы фэ дуней псом фыщикъухьащ…
Фэрыншэу нэщхъеялэщ чэщей мэзхэр,
Фэрыншэу, уэгум вагъуэ щипхъыхьар
Мэкъуауэ бадзэу, маф1э нэпц1к1э мэсхэр.
Адыгэ лъэпкъым и лъакъуэ пщык1ут1,
1эпкълъэпкъыу ц1ыхум фэ фхуэдизщи и1эр,
Зыгуэр фыхэщ1у и гур ивмыуд,
Фи псэуныгъэр гурыф1ыгъуэу зи1эм.
зыгъэзащ1эхэр 9,10,11 классым щеджэ еджак1уэхэрщ.
Блэк1ар нэгум къыщ1охьэж
Тырку кхъухьыжьхэм ззэдагъазэу
Тенджыз ф1ыц1эр ягъэгызт
Истэмбылым си лъэпкъ уардэр
Хъурмей жыгхэм щигъэгугът
Адэжь Хэкур зыбгынэжхэм
Жэнэт щ1ып1эу ар къащыхъут.
Теджыз Ф1ыц1э, Теджыз Ф1ыц1э,
Къэхъуа псори уэ плъэгъуащ.
Си лъэпкъ уардэр щагъэк1уэдым
Теджыз Ф1ыц1э, Тенджыз Ф1ыц1э
Уи толъкъунхэр зэуэ лъыщ.
Тенджыз Ф1ыц1э, зи гур ф1ыц1э
Уэ блэк1ам уриуэчылщ.
2. Си гур узу со1уэтэжыр
А махуэжьхэр сыт махуейт.
Сабий хьэдэхэм уалъахъэрт
Кхъухь тедзап1эхэм я дей.
Къыщ1идзауэ маф1э лыгъэр
Адыгэщ1ыр игъэст бийм.
Мыжурэпэм ф1элъу ныпу
Игъэдалъэрт ц1ыху к1эт1ийр
3. Мык1ыжын у1эгъэу си гум,
Телъщ, си лъэпкъ, уэ къыуащ1ар.
Кхъухь жагъуэжьхэр щ1эт1ысык1ыу
Бдзэжьей 1ус узэращ1ар.
Ирец1ыху адыгэ къэск1э
Ирец1ыху ди щ1эблэ къэхъум,
Мащ1э дыдэ дыщ1эхъуар.
20. 1эщ1агъэл1хэм я выставкэ
(6-7 классым щ1эс еджак1уэхэм я лэжьыгъэхэр)
- вышивка – хэдык1 зэмыл1эужьыгъуэхэр
- плетение – уагъэ зэ1ущахэр
- корзина для цветов – чы матэ ц1ык1ухэр
Зэи зыщыдывмыгъэгъупщэ мы псалъэхэр:
Бештокъуэ Хьэбас
Бзэр тIэщIэкIмэ, дылъэпкъкъым.
Акъыл ин ухуэмей,
КъыбгурыIуэу а тIэкIур
Утетыну дунейм.
Бзэм и макъхэм ди тхыдэр,
Ди лъыр, ди псэр хэпщащ.
Бзэр тхъумэну зымыдэр
Ди биям къагъэщIащ.
Бзэр тIэщIэкIмэ, досыкIыр,
ТIэщIэкIами дрикъунт.
КIуа лIэщIыгъуэм лъыкIпсыкIым
Хипщэжар сыт хъужын?
Бзэр тIэщIэкIмэ, докIуэдыр.
Лъы зыщIэтыр фысакъ.
Псы зыщIэтыр текIуэту,
ВгъэIу бзэ хуабэм и макъ.
Бемырзэ Мухьэдин
Адыгэбзэ
Къагъырмэс Борис
Си адыгэбзэ
Къэшэж Иннэ
* * *
Къызэпсэлъэж, си адэ, адыгэбзэкIэ,
нэгъуэщI нэхъ мыхъуми
зэ сегъэпщIыхьыж,
бгъэджэгуупсысэм
и макъыбзэ шхуэIур
уздыщагъафIэ лъахэм дигъэхьэж.
Къызэпсэлъэж уиадэм и уэсятымкIэ,
Си адэу — узым бзэр зыIуриха!
Зэпычми шыныбэ пхыруэрэд хъэтымкIэ
Шым нихьэсынущ лъагъуэ хухахар.
КъысхуэIуэтэж, си адэ, уилъахэбзэр,
а тэмакъыщIэ псынэм
и фIыншэбзэр —
мэлыхъуэ пщыIэ жьэгухэм я IугъуэкIэм
уиузхэм щIэгъэуэну зырашэкIрэ
уэсукхъуэгъуагъуэмбгыр
щIэщхьэукъукIыу.
Къызэпсэлъэж, си адэ, къэпсэлъэж!
КъызэпсэлъэкI уз
бзаджэм къыпекIуэкIи —
узыпэмастэруи мэкъупIэ пхафэу
усхурикIуэжу а пшэкIэплъ дыгъафIэм…
А зырщиджы, си адэ, къэслъэIужыр:
къэгъэпсэлъэж а уахътыншагъэм
и бзэр,
къэгъэпсэлъэж уиадэм и лъахэбзэр.
1971.
ЗэзыдзэкIар Къармэ Iэсиятщ.
Щоджэн Аслъэнджэрий
Адыгэбзэ
Ди Iуащхьэмахуэ
Уафэм ныщIоуэ,
Бахъсэн уэрыжьыр
КъуакIэм щызоуэ,
Мы ди хэкужьыр
Дуней телъыджэщ,
Ди адыгэбзэр
Абы и гъуджэщ.
Зи бзэр зыфIэдахэр
Ар лъэпкъ узыншэщ,
Зи бзэм хуэлажьэр
Ар лъэпкъ уахътыншэщ,
Адыгэ лъэпкъыр
Дызэкъуэтынщ,
Ди бзэм и щIыхьыр
Лъагэу тIэтынщ.
Ди адыгэбзэр
Мывэ джей быдэщ,
Илъэс мин куэдхэр
Абы и тхыдэщ,
Псыкъелъэм хуэдэу
Ар къарууфIэщ,
Ди лъэпкъ гъэфIэну,
ДызэрыгуфIэщ.
Зи бзэр зымыдэу
Зы лъэпкъ щымыIэ,
Зи хэку епцIыжу
Зы лъэпкъ щымыIэ,
Зи бзэр зыхъумэр
Мис ар лъэпкъ къабзэщ,
Бзэм пщIэ хуэщIыныр
Лъэпкъхэм я хабзэщ.
Мы дунеишхуэм
Лъэпкъ куэд щызокIуэ,
Зи бзэм хуэсакъхэр
Зэманым токIуэ,
ГъащIэ хъуэпсэгъуэр
ЩIылъэм щаухуэ.
Апхуэдэ щапхъэм
Дэ дегъэгушхуэ.
Ди адыгэбзэм
Лъэпкъыр зэпещIэ,
БлэкIа зэманхэр
Дэ къыдегъащIэ,
Ди нартыжь лъэпкъым
Уэрэд хуеусыр,
Ди лъэпкъ хъыбархэр
Дэни нехьэсыр.
Зи бзэр зыфIэдахэр
Ар лъэпкъ узыншэщ,
Зи бзэм хуэлажьэр
Ар лъэпкъ уахътыншэщ.
Адыгэ лъэпкъыр
Дызэкъуэтынщ,
Ди бзэм и щIыхьыр
Лъагэу тIэтынщ.
Си бзэ – си псэ, си дуней
Псалъэхэр Джэдгъэф Борис ейщ
Макъамэр Молэ Владимиррэ
Щомахуэ Хьэсэнбийрэ ейщ
Iуащхьэмахуэу уэгу пкIэлъейм
Хасэшхуэр щызэхуос.
ЖаIэр нобэ Къэбэрдейм
Къайсэри щызэхох:
Ежьу: Си бзэ — си псэ, си дуней,
Анэбзэу си уэрэд,
Лъагъуныгъэу сигу мыжейм
Сигу мыжейм укъолъэт
Адыгэу тетым щIы хъурейм,
Ей, маржэ, жыфIэрей:
Си бзэ — си псэ, си дуней,
Си бзэ — си дуней.
Япхъуатэ си бзэр къуалэбзум.
Пшынэбзэу, зэIэпах.
Мэзкуу щIодэIур си макъ зум,
Аммани щызэхах.
Ежьу.
Йоубзэ си бзэр мы дунейм.
Ар, пшэплъу, кърекIут
Си Iуащхьэмахуэу уэгу пкIэлъейм,
Тырку лъахэми лъоIэс.
Ежьу.
Читайте также:
- Рылов в голубом просторе сочинение 3 класс план
- Кпсс была единственной общесоюзной силой или пережитком прошлого сочинение
- Сочинение по белорусской литературе 10 класс
- Отношение к егэ сочинение
- Нужно ли учитывать опыт старших поколений сочинение отцы и дети
Ди Азидэ мадэ
Ди Азидэ мадэ, ед абы щыгъын
Мастэр къе1ыпхамэ занщ1эу щ1едзэ гъын
Папэ хуедыр джанэ, мамэ хуед бостей
Хуедыр нанэ фащэ, дадэ хуедыр цей
Нани дади къофэр, ящ1ыр ислъэмей.
Бейщ мастэ1уданэр абы жа1ыгъат
Сэ 1эщ1агъэ псоми дэныр къыхэсхат
1. Уэрэд
«Гъэмахуэ уэрэд»
Сыт гъэмахуэр псоми щ1ытф1эф1ыр?
Зэман псоми ар щ1энэхъыф1ыр?
Ар къыщ1ыхэтхыр псоми вжес1энщ
Иджыпступц1э къывгурызгъэ1уэнщ
Къэсащ гъэмахуэр , псоми
ди махуэр
Дыгъэм пэлыду гъэмахуэ махуэр
Дунейр щ1эращ1эу дэ
къыддогуф1э
Дунейм тет псори
дыздегъэгуф1э
Гъэмахуэ махуэр мэхъур мазищ
Къытщохъур ц1ык1ухэм ар тхьэмахуищ
Зыщыдмыгъэнщ1ыу гъэмахуэр блок1
Къэдгъэувы1эни тхузэф1эмык1
. «Дэнэ к1уа гъэмахуэ дыгъэр»
Дэнэ к1уа гъэмахуэ дыгъэр?
Къеуэр сыт игу? Щхьэ к1уэда?
Къызэрихьэрэ долъыхъуэ-
Дымыгъуэту а гъэф1ар!
Хъуну щытмэ зэ къыкъуэк1
Дыгъэлъагъу уэ уи зэф1эк1!
Ди псы ц1ык1ум зыдмыгъэпск1ыу ,
Дык1элъымысу гъэмахуэр йок1
Гъэмахуэ уэшх
Мыувфы1эу къошх гъэмахуэ уэшхыр
Сэри семызэшу кхъужь1эрысэр сошхыр
Сощэр уэшхыр теум щ1ыбым сыщ1эжыну
Ф1ыуэ сыджэгуну . сшхар къэзлэжьыжыну
Ауэ уэшхыр къошхыр , зи темыуж!
Мэгъэрей уэлбанэри зи мыувы1эж!
Си ныбжьэгъур сэ Дисанэщ
Пхъэщхьэмыщхьэм ф1эф1ыр санэщ
Санэм сытри къыхещ1ык1
Ар жыг щхьэк1эм къыф1эмык1.
Къуацэчыцэм и къудамэм а инышхуэр
хуэмы1ыгъ,
Къехуэхами гъэщ1эгъуэнкъэ, ди Дисанэ зэи
мыгъ.
Партэгъу
Егъэзащ1э и къэлэн си партэгъу Гугъуэт
Аслъэн
Зэми матхэ, зэми йоджэ, зэми хьэрфу хъуар
зэхеджэ
К1эщ1у жып1эмэ емызэш, дэри дримыгъэзэш.
«Япэ класс» (Кумышева)
Япэ класс, япэ класс, нобэ псори дызэхуос
И ныбжьэгъу имыгъэпэжу зы сабий дэ
къытхэмыс
Емыджэфу , е мытхэфу дэ ди классым зы
щ1эмыс
Ди зэданэр зэдмыгъащ1эу школ дык1уэн
тф1эмыдурыс. (Кумышева)
6.Уэрэд «Сабиигъуэ» муз. «Чунго-Чанго»
Сабиигъуэр фэ къэвгъэсэбэп
Сабиигъуэм фыризэгуэмып
Сабиигъуэр гъащ1эм и нэхъ 1эф1щ
Сабиигъуэр псом нэхърэ нэхъыф1щ.
Сабиигъуэ , сабиигъуэ къытхуамыщ1у зыми
дагъуэ
Дытевгъэт сабийхэр псори дахэу лъагъуэ
Сабиигъуэ , сабиигъуэ дынэсащи псори и
гъуэ
Зывмыгъэпщк1уу фи щэн дахэр къэвгъэлъагъуэ
Сабиигъуэр ар гу имык1ыжщ
Сабиигъуэр хэтк1и гукъэк1ыжщ
Сабиигъуэм фыхущ1емыгъуэж
Сабиигъуэр фигум къэвгъэк1ыж
1.
Песня : «Мэрак1уэхьэ мэзым»
Гъэмахуэ мазищым
ц1ык1ухэм ди 1ут1ыжщ
Зыщыбгъэпсэхуну
мэзым нэхъыф1ыжщ….
Мэрак1уэхьэ док1уэ
ди мэз ц1ык1ум дэ
Мэз псэущхьэ
ц1ык1ухэр къытпежьэнущ дэ.
Ди ф1эщи мыхъужу дэ зыдогъэпсэху
Дызыхуей дгъуэтыхук1э димы1эну псэху
Мэрак1уэхьэ док1уэ дыщыпэну дэ
Мэрак1уапц1э ц1ык1ухэр къытпежьэнущ дэ.
Мэзым ущ1ыхьамэ
бзум къраш уэрэд
Дэри демызэшу
ятыдох сурэт.
Жыг баринэшхуэхэм
т1эк1у уабгъдыхьам
Щхьэщэ
къыпхуащ1ыжу къуах абы сэлам..
Теплъэгъуэ
«Дыгъужьымрэ мэлымрэ» под муз. «Дахэжан»
Дыгъужьым
: Сэ сымэжэл1ауэ нобэ сыкъежьащ
Мы мэл пшэр
бэгъуари си насып къихьащ
Узмыут1ыпщыжу
лъахъэ сэ уиздзэнщ
Псори
къызэхъуапсэу узэ1урыздзэнщ, уей!
Си
мэл пшэру мэл пшэрыжь,нэгъэсауэ угъурлыжь.
Си
мэл пшэру мэл пшэрыжь, 1эф1у , 1эф1у сшхынущ лыжь.
Мэлым
: Сыту мыгъуэ 1ейуэ нобэ сыкъежьа .
Уэ угъурсысыжьым
сэ сыныпхуэза.
Кхъы1э нобэризэм
уэ сэ сыут1ыпщыж..
Сумыут1ыпщыжми
къыпхуэк1уэ уз мыхъуж, уей!
Дыгъуэу
, дыгъуэу –дыгъужьыжь , дыгъужьыжьу напсеижь.
Дыгъуэу
, дыгъуэу –дыгъужьыжь ,дыгъужьыжь –угъурсысыжь.
Мэз псэущхьэхэм :
Дыгъужьыжьу
напсеижьым мэл бэгъуар ишхащ,
Дыгъужьыжьу нэпсеижьыр
зэгуэудри л1ащ.
Мэзым щ1эсыр
зэхуэсауэ псоми ар ягъей,
Ди мэл пшэрым
щымысхьауэ дыгъужь лъагъугъуей, уей!
Уэуэуэуэуэуэ-уэу
–уэдыдыдыдыды-дыд
Уэуэуэуэуэуэ-уэу
–уэдыдыдыдыды-дыд
«Мыщэ»
Мыщэ, мыщэ, мыщэ,сыту у пшэрыщэ!
Хэт уэ узыгъашхэр?
Хэт и 1ыхьэ ф1эпшхыр?
Ик1эр ау уемыфэ шей,
Щ1ымахуэ к1ыхьым уаф1ожей!
«Дыгъужь»
Дыгъуэу , дыгъуэу ,дыгъужьыжь!
Дыгъужьыжьу нэпсеижь.
Умэжал1эу къоущыхь,
Щынэ ц1ык1ухэр уэ тф1ыбохь.
Къеплъэфэк1ыу уи ныбэжь
Зи уэ умыныбжьэгъу пэж
«Кхъуэп1ащэ»
Мэз псэущхьэу кхъуэп1ащэжь.
Сыту у
гущык1ыгъуэжь!
Уи хъыф-сыфым
сегъэгужьей
Шхэк1э умыщ1э
уэ нэхъей.
Уэ уи анэм
уигъэсакъэ?
1энэ зэи
ущысакъэ ?
«Бажэ»
Бажэ , бажэ. Бажэ ц1ык1у ,
Уэ хьэл хъун пхэмылъ зыц1ык1у
У- дыгъуэрабзщ уэ, упц1ыупсщ,
Бзэгу зепхьэнри уф1эф1ыпсщ.
Сыт дунейм уэ узэрыф1ыр?
Сыт сэбэп узэрыхъуфыр?
Дадэ къритау щытат а си упщ1эм и жэуап:
Губгъуэм дзыгъуэ исхэр ишхым,
К1эрыхунукъым дэ ди шхым.
Гъавэр бэву къетхьэл1эжынущ,
Бынунагъуэр дытхъэжынущ.
Темэр: Тхьэмокъуэ Барэсбий
«Гъэмахуэ» рассказыр
Гъэм и зэманхэр
Тхьэмокъуэ Б. «Гъэмахуэ» рассказыр
Бгы уардэхэр
Мэз 1увхэр
Губгъуэ бэвхэр
Псыежэх уэрхэр
Къуршыбгъэ
Жыг хадэхэр:
Мы1эрысейхэр
Кхъужьейхэр
Къыпц1ейхэр
Балиейхэр, балий1эрысейхэр
Жызумейхэр
Хуэрэджей, шэфталхэр
Мэрак1уэ, пыжь, щхьырыб, мамкъут, санэ, мэрак1уапц1эр
Хъарбызыр,хъэуаныр
Хадэхэк1хэр
Къуалэбзухэр
Псэущхьэхэр
Рассказым хэт псалъэ гугъухэр:
Къуршыбгъэ- горный орёл, гриф
Дамэр шэщ1ауэ – дамэр убгъуауэ
Къурш тхыц1э хужьыбзэр- 1уащхьэмахуэ уэс зэрытелъырщ
Хъуп1э – 1эщхэр щыхъуак1уэ щ1ып1э (пастбище)
Жьэмызагъэ – пкъымызагъэ – мыувы1эу уэрэд жа1э
Псалъэжьхэр:
Гъэмахуэм къыумылэжьа щ1ымахуэм бгъуэтыжыркъым.
Гъэмахуэм 1эжьэ щ1ы, щ1ымахуэм гу (повозка) щ1ы.
Гъэмахуэм жеяр щ1ымахуэм мэгъыж.
Упщ1эхэр:
Гъэмахуэ мазэхэр сыт хуэдэхэра?
Дунейр гъэмахуэм зэрыщытыр?
Ц1ыхухэр, псэущхьэхэр зыщыгуф1ык1ыр сыт?
Гъэмахуэ зыгъэпсэхугъуэр къызэрагъэпэщ19 июня, 2019 — 05:10 КъБР-м Къэрал кIуэцI IуэхухэмкIэ, министерствэм, балигъ мыхъуахэр кIэлъыплъыныгъэншэу къэмынэным, хабзэр къыщызэпауд къэмыгъэхъуным кIэлъыплъ IэнатIэхэм ящIыгъуу, узыншагъэр щрагъэфIакIуэ IуэхущIапIэхэм илъэс ещанэ хъуауэ къыщызэрегъэпэщ я учётым щыт, зыхуей хуэмызэ ныбжьыщIэхэм загъэпсэхуныр. Къапщтэмэ, «Лидер» зыфIаща сменэм нэгъабэ щыIащ республикэм и район зэмылIэужьыгъуэхэм щыщ сабий 70. МВД-м иджыблагъэ щекIуэкIащ а Iуэху дыдэр къызэзыгъэпэщыну лэжьакIуэ гупым и зэIущIэ.
Читать также: |
Темэр: Гъэмахуэ
Яджынур: «Хьэрун дадэрэ ТIалэ цIыкIумрэ» (Тхьэмокъуэ Барэсбий).
Мурадыр: Адэжь щIыналъэм и дахагъэр зэрызэхащIэр къахутэн, ар нэхъ
куу щIын; рассказым и къеджэкIэмрэ зэпкърыхыкIэмрэ
зегъэужьын.
Урокыр зэрекIуэкIыныр
Унэ лэжьыгъэр къэпщытэжын.
I.
1. Тетрадым 4, 5 лэжьыгъэхэр зэрагъэзэщIам кIэлъыплъын.
Хьэнфэн Алим и «Мэз хъыбар»р зэпадзыжу къегъэджэн,
тегъэпсэлъыхьыжын.
ТемэщIэм хэзышэ псалъэмакъ.
II.
I. Рассказыр зытхар идогъэцIыху.
Тхьэмокъуэ Барэсбий Гъумар и къуэр Шэджэм районым щыщ Шэджэм
Езанэ къуажэм майм и 25м I940 гъэм къыщалъхуащ. Къуажэ курытым
еджапIэр къиуха иужькIэ КъБКъУм и историкофилологогическэ
факультетым щоджэ. I974 гъэм мартым къыщыщIэдзауэ КъБАССР
телевиденэм и студием и редактор нэхъыщхьэщ. Барэсбий и усэхэр теухуащ
лъэпкъым и тхыдэм, зауэ блэкIам къихьа гуауэм, Хэкум, гуащIэдэкIым.
Тхьэмокъуэр сыт щыгъуи хущIокъу псалъэ лей, псалъэ куэд и сатырхэм
зэрыхимыгъэхьэным, и псалъэр шэрыуэу щытыным. Тхьэмокъуэ Барэсбий и
тхыгъэхэм гъэсэныгъэ мыхьэнэ куу бгъэдэлъщ.
Тхьэмокъуэм итхащ тхылъ, рассказ, усэ, статья зыбжанэ (Къэбэрдей
тхакIуэхэр. Абазэ А.).
Абыхэм ящыщщ нобэ дджыну «Хьэрун дадэрэ ТIалэ цIыкIурэ»
рассказыр.
2. Рассказым къахуеджэн, езыхэр къегъэджэн.
3. Рассказыр зэпадзыжурэ ролкIэ къегъэджэн.
4. Рассказыр зэпкърыхын. 1) Хэт сымэ тхыгъэм щызэпсалъэр?
2) Сыт хуэдэ къэкIыгъэхэм я гугъу ящIрэ Хьэрунрэ ТIалэрэ?
3) Фэ фцIыху яхэту пIэрэ а удзхэм?
4) Хэт и фIыщIэу илъытэрэ Хьэрун дадэ хъупIэм къыщыкI удз
дахэхэр?
5) Дадэрэ ТIалэрэ сыт хуэдэ хьэлщэн дэплъагъурэ?
6) Уэрэ дадэрэ фи зэныбжьэгъугъэм теухуауэ хъыбар дегъэдаIуэ.
III. ТетрадымкIэ гъэлэжьэн.
1) Сыт хуэдэ сэбэпынагъ яIэ удзхэм? (Уэ узэрегупсысыр тхы).
2) Рассказым хэмыту уэ сыт хуэдэ удзхэр пцIыхурэ? (Тхы).
IV. Унэ лэжьыгъэ.
1. Рассказым гъэхуауэ къеджэн.
2. «Ашэмэз и бжьэмийр» хъыбарым къеджэу жыIэжын.
3. ТетрадымкIэ лэжьыгъэ I, 4 гъэзэщIэн:
1) КъэкIыгъэхэм зэреджэр урысыбзэкIэ пытхэ.
3) Уэ фIыуэ плъагъу удзым и сурэт рамкэм ищIыхь.